РАТИНДАН-М 0,5% олійний розчин дифенацину - антикоагулянтної дії.

Концентрат для приготування приманки. З 1 л. препарату готують 40 кг. приманки.
 
Препарат являє собою 0,5% розчин дифенацина в рослинній олії. Діюча речовина - дифенацин - отрута антикоагулянтної дії. При попаданні до організму тварини цей препарат уповільнює згортання крові, а також підвищує проникність периферійних кровоносних судин, що як наслідок, призводить до крововиливів. Дифенацин має різко виражені кумулятивні властивості (накопичується в організмі), тому прийом декількох невеликих доз на протязі ряду днів забезпечує загибель гризунів. Внаслідок уповільненої дії препарату пацюки та миші не розпізнають отруту в приманці, що підвищує ефективність боротьби з шкідливими гризунами. 
 
Зовнішній вигляд препарату - масляниста рідина світло-, або темно-коричневого кольору з запахом тієї олії, на якій зроблено препарат (найчастіше - соняшникової).
Препарат дифенацина високотоксичний при умові багаторазового надходження в організм тварини. Мишовидні гризуни найбільш чутливі до дії цієї отрути. Препарат небезпечний для людини та свійських тварин, але в значно більших дозуваннях. Для птахів препарат малотоксичний і випадкове поїдання приманок на його основі не приводить до загибелі.
При тривалому зберіганні (2 роки) фізико-хімічні властивості препарату не змінюються, родентицидна активність не знижується.
Для загибелі сірого пацюка достатньо чотириразового прийому 0,01 мг дифенацину. По своїм родентицидним властивостям дифенацин приблизно у 35 разів більш токсичний, чим зоокумарин. Після поїдання приманок на основі дифенацина пацюки гинуть через 510 днів.
 
Приготування приманки
Для приготування харчових отруєних приманок слід використовувати харчі або корми доброї якості. Ступінь поїдання отруєних приманок залежить від привабливості харчових продуктів, які були взяті для приготування приманок, кулінарної обробки та зовнішнього виду принад та особливо ступеню маскування отрути у харчовій основі. Гризуни охоче поїдають житній та пшеничний хліб, різні крупи та всілякі каші, муку пшеничну, вівсяну, горохову та житню, сирі та варені овочі, м’ясний (ковбасний) та рибний фарш. Можуть вживатися і харчові відходи з м’ясо- та рибозаводів. Гризуни уникають зіпсованої, прокислої, загнившої або цвілої їжі. Пацюки завжди віддають перевагу принадам з достатнім вмістом вологи. Для більшої принадності харчових принад їх рекомендується присмачувати невеликою кількістю солі, цукру, жиру. Зовнішній вигляд приманок повинен бути таким самим, як і звичайна їжа, що зустрічається гризунам.
Змішування харчової основи та препарату у співвідношенні 50 : 1 (20 г препарату на 1 кг харчової основи) провадять у змішувачах або вручну. З 1 літра 0,5%  олійного розчина дифенацина готують 50 кг отруєної приманки. Цієї кількості достатньо для обробки 10003000 м2, в залежності від ступеню заселеності об’єкта гризунами. 
При складенні рецептур отруєних принад розраховують концентрації родентицидів так, щоб кожна порція приманки була токсична для гризунів. При цьому треба враховувати, що пацюки та миші мають різну стійкість до отрут, і крім того, при однократному прийомі їжі пацюки з’їдають отрути більше, чим миші.
 
Використання приманки
Приманка розміщується поблизу заселених нір і в місцях, де з’являються гризуни. Кількість принад залежить від компактності популяції гризунів – в середньому по 200300 г в кожну приманочну точку. Кількість останніх залежить від ступеню заселеності об’єкта гризунами і може становити від 1 до 5 точок на 100 м2. Принаду належить час від часу перевіряти та добавляти свіжу принаду до припинення поїдання. 
Отруєна принада повинна бути розкладена в достатній кількості на протязі всього періоду дератизаційних заходів. Найкраще препарат діє при поїданні принади невеликими порціями протягом 45 днів. Якщо принада залишилась недоторканою на протязі 3-х днів  –  спробуйте підшукати більш придатне місце. Рекомендується застосовувати одночасно 23 види принад.
Після проведення дератизаційних заходів невелику кількість принади у профілактичних цілях розкладають у місцях, де можлива поява пацюків та мишей.
 
Застережні заходи
• Препарат слід зберігати і працювати з ним в місцях, недоступних для осіб, які не знають правил користування з ним, а також для свійських тварин, особливо собак, кішок та свиней.
• Роботу повинні проводити спеціально підготовлені працівники.
• Під час роботи необхідно користуватися робочим одягом, засобами захисту обличчя та очей, рукавицями та відповідним взуттям.
• Уникати попадання розчину дифенацина на слизові оболонки, шкіру та одяг.
• Забороняється їсти, пити і курити під час роботи з препаратом.
• Після роботи здати увесь робочий та забруднений одяг для прання, перед переодяганням у власний одяг прийняти душ, ретельно вимити руки та лице.
 
Перша допомога та лікування отруєння
При випадковому отруєнні концентрованим розчином дифенацина негайно припинити роботу, відлучити потерпілого від подальших контактів з препаратом та викликати лікаря.
Нудота, блювання і діарея можуть розпочатися невдовзі після проковтнення, однак у більшості випадків жодні симптоми не проявлятимуться протягом кількох днів. Після кількох днів можуть з’явитися такі ознаки отруєння, як кровотечі з носу і ясен, кров у виділеннях або внутрішні кровотечі, що призводять до шоку та коми.
При появі ознак гострого порушення згортання крові або інших ознак отруєння слід увести потерпілому 1020 мг вітаміну К1 (вікасол) перорально або шляхом внутрішньом’язової або внутрішньовенної ін’єкції в залежності від стану потерпілого. Максимально допустима доза вітаміну К1 –  40 мг/день. Терапію вітаміном продовжувати до нормалізації часу згортання крові; на це може піти до кількох тижнів. У важких випадках може знадобиться переливання крові.